Урок № 3. Підприємництво у системі ринкових відносин
Підприємництво – самостійна, ініціативна, постійна
діяльність у сфері виробництва, надання послуг і виконання робіт, яку
здійснюють на власний ризик з метою отримання прибутку, а також стиль і тип
поведінки, якому властиві ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність,
ризик.
Це поняття запровадив у науковий
обіг французький банкір Річард
Кантільйон (1680-1734), який основними ознаками підприємницької діяльності
вважав здатність узяти на себе економічний ризик, налаштованість у своїй
діяльності на перспективу, готовність до втрат. Підприємницький прибуток він
трактував як різницю між закупівельною ціною факторів виробництва і ціною, за
якою підприємець зможе продати свій товар. Подібної позиції дотримувався класик
англійської політичної економії А.Сміт,
виокремлюючи такі якості підприємництва, як здатність до економічного ризику
зараюи реалізації комерційної ідеї, самостійність у плануванні та організації
виробництва, розпоряджанні його результатами.
Функції
підприємництва.
Новаторська (творча)
– генерування та реалізація нових ідей (технічних, організаторських,
управлінських), здійснення дослідно-конструкторських розробок, створення нових
товарів та надання нових послуг.
Організаторська – вплив
на продуктивні сили та виробничі відносини на рівні підприємства, що
виявляється у впровадженні раціональних методів використання факторів
виробництва, прогресивних форм заробітної плати тощо.
Господарська
(ресурсна)- найефективніше використання трудових, матеріальних, фінансових,
інформаційних ресурсів підприємства.
Соціальна –
виготовлення підприємцями необхідних суспільству та його громадянам товари та
послуги.
Особистісна – самореалізація
підприємця, розвиток його як ініціативної , творчої особистості. Крім того,
підприємництво, як одна з форм суспільних відносин, не лише збагачує
матеріальний і духовний потенціал суспільства, створює сприятливий ґрунт для
реалізації здібностей і талантів індивіда, а й сприяє єднанню нації.
Створення
інноваційного середовища – оновлення економічної системи суспільства,
підвищення ефективності економіки.
В Україні підприємницьку діяльність
регулюють закони:
«Про господарські товариства»
«Про власність»
«Про оренду державного та
комунального майна»
«Про державну підтримку малого
підприємництва»
«Про
ліцензування певних видів господарської діяльності»
«Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»
«Господарський
кодекс України»
Принципи
підприємницької діяльності:
Ø вільний
вибір діяльності;
Ø залучення
на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна і коштів юридичних
осіб, громадян;
Ø самостійні
формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції;
Ø установлення
цін відповідно до законодавства;
Ø вільний
найм працівників
Ø залучення
матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та ін.. ресурсів,
використання яких не заборонене законодавством;
Ø вільне
розпорядження прибутком, що залишається після внесення обов’язкових платежів;
Ø самостійне
здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності.
1.
Основні
види підприємств.
Основні форми організації
підприємницької діяльності є такими: одноосібне
володіння (приватне, сімейне)
товариство
(партнерство)
корпорація
(акціонерне товариство)
Одноосібне
володіння – майно належить
одній особі, яка самостійно управляє підприємством, отримує весь дохід і несе
повну особисту відповідальність за всі зобов’язання, за підприємницький ризик.
Це найбільш проста і найпоширеніша форма бізнесу.
ПЕРЕВАГИ:
§ проста
організація,
§ повна
самостійність;
§ свобода і оперативність;
§ висока
зацікавленість
§ невеликі
організаційні витрати
§ гнучкий
режим роботи
НЕДОЛІКИ:
§ обмежені
можливості до збільшення капіталу і обсягу виробництва;
§ повна
відповідальність (несе ризики втратити власне майно)
§ необхідно
володіти знаннями у різних сферах
Партнерство або
товариство – форма організації бізнесу, коли двоє чи більше осіб
ведуть справу як співвласники на підставі договору. Види партнерства: 1). Звичайне або генеральне (необмежена
відповідальність співвласників – внесеними коштами у бізнес та особистим
майном)
2). З обмеженою
відповідальністю ( члени товариства несуть відповідальність за
зобов’язаннями лише своїм внеском у загальний капітал.
ПЕРЕВАГИ:
§ зростають
фінансові можливості внаслідок об’єднання капіталу;
§ банки
активніше надають кредити таким особам;
§ удосконалюється
управління фірмою,
§ користуються
податковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як
його особистий дохід
НЕДОЛІКИ:
§ часто виникають
непорозуміння між партнерами;
§ хоча
фінансові можливості більші ніж при одноосібному володінню та інколи коштів
виявляється недостатньо для прибуткового функціонування;
§ завжди
присутній елемент непередбачуваності (2 людини …)
§ більша
відповідальність (кожен відповідає не тільки за власні рішення, а й за своїх
партнерів
§ значні
ускладнення виникають під час реорганізації підприємств .
Корпорація – великі
підприємства, як правило акціонерні товариства.
ПЕРЕВАГИ:
§ акціонерні
товариства - найефективніша форма залучення грошового капіталу (нерозподілений
прибуток, кредити банків, продаж акцій та облігацій)
§ обмеження
ризику інвестора величиною вкладу до
статутного капіталу
§ можливість
розподілу функцій управління, отже зростає рівень професіоналізму
§ це найстабільніше
форма організації бізнесу. Акціонери можуть входити в акціонерне товариство та
залишати його за власним бажанням. Акціонерне товариство, як юридична особа
існує незалежно від своїх співвласників, які постійно змінюються. Це дає
можливість перспективного планування, гарантує підтримку банків та держави;
НЕДОЛІКИ:
§ засновники
акціонерних товариств нерідко прагнуть перетворити частину власників акцій із
співвласників підприємства у простих тримачів титулу власності
§ вони
сплачують більші податки на одиницю прибутку порівняно з іншими
організаційно-правовими формами бізнесу, бо оподатковується прибуток товариства
і дивіденди акціонерів, тобто має місце подвійне оподаткування;
§ розмежовуються
функції власності і контролю. Співвласники, які мають незначну частку в активах
товариства, не можуть брати повноцінної участі в управлінні. Керують менеджери
та часто приймають рішення не на користь дрібних акціонерів. Тому виникають
внутрішні конфлікти.
Підприємство – економічно і юридично відокремлена
ланка економіки, в якій поєднується певний технологічний і суспільний спосіб
виробництва матеріальних благ і послуг.
ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ
1. Комерційні та некомерційні
2. Приватні, колективні та державні
3.
Національні,
іноземні, змішані (за належністю капіталу)
4.
Одноосібні,
кооперативні, орендні, кооперативні
5.
Головні,
дочірні, асоційовані, філії
6.
Малі (до50
працівників), середні (до 1000 чол.), великі (понад 1000).
7.
Промислові,
сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні,
виробничо-торгівельні, торгово-посередницькі, інноваційно-впроваджуючі,
лізингові, банківські, страхові, інвестиційні, туристичні.
Цікаво знати. Акція – це цінний папір без
встановленого строку обертання. Вона вказує на те, що її власник вніс кошти на
створення та розвиток товариства і дає право її власникові:
-
брати участь в управлінні товариством;
-
отримати частину прибутку у формі
дивідендів;
-
брати участь у розподілі майна у випадку
ліквідації АТ.
Облігація – це цінний папір. Який
дає право її власникові отримувати дохід у формі фіксованого відсотка. Нині у
світовій практиці поширені конвертовані облігації, тобто такі, які можуть бути
обмінені на акції. Емісія облігацій здійснюється у визначеному законом країни
відсотку до статутного капіталу акціонерного товариства.
ЗАВДАННЯ 2.
Перегляньте відео про будівництво енергоефективного будинку.
1). Проаналізуйте побачине та висловіть свою думку щодо таких технологій у будівництві.
2). Чи можлива організація бізнесу такого типу? Аргументуйте свою відповідь.
Коротку та лаконічну ВІДЕО-відповідь відправляйте на viber(066)283-26-24
Коментарі
Дописати коментар